Годинники Bruno Sohnle

Bruno Sohnle: зроблено в Гласхютті

Виробник годинників Bruno Sohnle півстоліття йшов до відкриття власної годинникової справи. Напрацьовував досвід, працював із найкращими виробниками у світі й тільки потім задумався про особистий бренд. А все для того, щоб уже через 5-8 років вибитися в лідери ринку і посунути іменитих швейцарських майстрів. Прагнення до досконалості виправдане любов'ю покупців у десятках країн світу.

Зроблено в Гласхютте

Гласхютте - містечко в Німеччині, відоме родовищами срібла. Шахти робили його привабливим для інвестицій і напливу фахівців. Але шахти виснажилися, місцева економіка занепала, і потрібно було шукати нові шляхи розвитку. Наприкінці XIX століття в місті відкривається перша годинникова майстерня. Її засновник - Адольф Ланге - приносить Гласхютте славу столиці годинникової справи. Ринок розвивається буквально півстоліття і стопориться на час Другої світової війни. Починаючи з 50-х років годинникова промисловість розвивається з новою силою, і в містечку ростуть нові мануфактури та офіси. 11 компаній створюють об'єднання годинникарів Uhrenbetrieb GmbH. Вони домовилися дотримуватися високих стандартів якості у своїх технологіях. І ті, хто підписався під угодою, можуть вигравіювати на своїй продукції "made in Glashutte". Цей знак - показник якості. Він означає, що виробник піклується про механізм, а отже, і про свого покупця. Виконано в Гласхютті й годинник Бруно Зонле.

Від дистриб'ютора - до виробника

Сама марка, що спочатку називалася "Gebr. Sohnle", з'явилася в 1957 р. Тоді два брати відкрили фірму, яка представляла продукцію швейцарських заводів. Точніше, старший з братів - Гюнтер Зонле - відкрив її ще 1955 року і займався настінними годинниками. А ось сам Бруно увійшов у бізнес 1957 року. З 1965 року компанія Gebr. Sohnle стала дистриб'ютором. В її асортименті була продукція від Biel, EDOX тощо в Німеччині. У 1978 році фірма приєднується до концерну Pallas-Deutsche Uhrenkooperation". За роки роботи у сфері виробництва і продажу годинників брати багато чому навчилися і перейняли прагнення до високої якості у швейцарських партнерів.

У 2000 році в продажу з'являються перші годинники Bruno Sohnle. До 2005 року компанія працює виключно на імідж всередині країни. Довівши співвітчизникам, що німецька якість гідна поваги, керівництво фірми бере курс на світовий вихід. І з 2005 року німецькі годинники підкорюють світ. У 2006 році фірма Зонле купує старий будинок Assmannhaus.

Уже до 2008 року про компанію знають у всій Європі та Азії. Продукція бренду стає найпопулярнішим годинником у Німеччині. Експерти пишуть, що компанія заслуговує на звання "Найуспішніший годинниковий проєкт Європи". Цього ж року Бруно виграє право створювати годинники для Bogner - іменитого виробника одягу та аксесуарів для спорту.

Технологічна стратегія

Щоб відбудуватися від конкурентів, творці бренду зайнялися кварцовими годинниками. Незважаючи на кварцову кризу, яка відбулася в Європі наприкінці 80-х, фірма не змінила курс. У 70-х роках годинникові компанії масово відмовлялися від механічних пристроїв і переходили на кварц. Вважалося, що майбутнє саме за ним. Але механічний годинник лише похитнувся у своїй популярності, не втративши позиції. Наприкінці 80-х така продукція знову набирає успіх, витісняючи кварцові пристрої.

Вони гравірували і прикрашали їх так само, як у Швейцарії гравірували механічні. Внутрішні деталі для моделей виготовляють на підприємстві Ronda. Визнаний лідер у виробництві механізмів Ronda працює з лідерами годинникового бізнесу. І незважаючи на те, що Ronda ретельно стежить за якістю механізмів, техніки на виробництві знімають кришку, перезбирають їх і декорують. Усе відбувається так само, як у Швейцарії на виробництвах механічних годинників. Тому наручний годинник Bruno Sohnle - продукт складання в кілька етапів.

Згодом на фабриці Зонле розробили кварцові годинники з відкритим механізмом. Користувач може спостерігати за тим, як працює пристрій, за ідеально налаштованими та налагодженими деталями.

Колекції та розробки компанії

Бруно не сподобався жоден з наявних механізмів кріплення ремінця до корпусу. Тому техніки розробили спеціальне гвинтове з'єднання, яке кріпить застібку-метелика. Дизайнери бренду урізноманітнили і матеріали, з яких виготовляють годинники. Так, серії "Алгебра" і "Талія" частково виготовлені з кераміки. Таке незвичайне рішення подобається як молоді, так і людям більш старшого покоління.

Особливість стилю продукції - в її універсальності. Багато годинників виробляються одночасно і в жіночій, і в чоловічій варіаціях. Тому можуть стати чудовим варіантом подвійного подарунка.

Дуже довго німецькі годинники Бруно Зонле були вірні своїй кварцовій стратегії. Але на честь десятиліття компанії запускають першу серію механічних годинників. Лінійка складається з 20 наручних і 2х кишенькових ходиків. Сьогодні в асортименті компанії 150 кварцових годинників і 20 механічних. Кварцові пристрої діляться на 30 колекцій.

Усі корпуси моделей виготовляються з медичної сталі. Вона гіпоалергенна і не викликає шкірних реакцій. А ще, такий матеріал міцний і зносостійкий. Це означає, що годинник прослужить досить довго. На кожному циферблаті сапфірове скло. Його покриття антивідблиску дає змогу побачити час навіть на яскравому сонці. Корпус годинника покритий тонким шаром золота - 10 мікрон. Це дає змогу йому красиво блищати та переливатися.

Щоб бізнес розвивався і далі, Зонле викуповують виробничі потужності. Тепер вони можуть називатися мануфактурою і переходити на новий рівень.

Історія бренду показує, що ніколи не пізно відкривати щось нове. Зонле багато років продавали чужі годинники. І лише через 50 років зважилися на власний дизайн. І ще через 10 років вирішили купити виробництво. Секрет успіху - не вважати, що ви "занадто" для чогось: занадто старий, занадто молодий, занадто юний або недосвідчений. Усе вирішує тільки кропітка праця і хороша наполегливість.