Чому антимагнітні годинники зараз важливіші, ніж будь-коли

Антимагнітні годинники беруть свій початок в авіації та машинобудуванні, але вони мають сенс і в сучасному повсякденному житті. І зараз це як ніколи актуально

Компанії та колекціонери люблять хизуватися своїми антимагнітними годинниками та тим, скільки гаусів вони можуть витримати. Якщо ви замислювалися, що це означає і чому це так важливо, ви точно не самотні.

Що ж таке антимагнітний годинник? Чи справді це так важливо? І що це за дивна секундна стрілка на Rolex Milgauss? Ось усе, що вам потрібно знати.

Rolex зняв Milgauss з виробництва у 2023 році, однак цей годинник залишається одним із найвідоміших прикладів антимагнітних годинників. Спочатку він був розроблений для науковців ЦЕРН

Як магнітні поля впливають на годинники?

Магнітні поля — один із найпоширеніших чинників, що негативно впливають на точність ходу механічних годинників. Внутрішні деталі годинника, що виготовлені з металу, можуть намагнічуватися, потрапляючи в ці поля.

Найпоширенішою мішенню є балансова пружина — довга металева смужка, яка коливається разом із балансовим колесом, регулюючи хід годинника. Коли балансова пружина намагнічується, вона злипається сама з собою, стаючи коротшою. Це змушує годинник працювати швидше — і, зрештою, він починає поспішати.

Коли балансова пружина намагнічується, вона злипається сама з собою. Це призводить до прискорення ходу годинника.

Це найпоширеніша проблема. Але вплив магнетизму може також порушити температурну компенсацію балансової пружини, що змусить годинник працювати з різною швидкістю за різних температур.

Як годинникарі борються з намагнічуванням?

Годинникарі вигадали два різні способи боротьби з магнетизмом. Один із них полягає в тому, щоб захистити увесь механізм внутрішньою оболонкою з дуже магнітом’якого матеріалу, зазвичай зі спеціального заліза, яке притягує силові лінії магнітного поля, залишаючи сам механізм незачепленим.

М’яке залізо легко намагнічується, але, на відміну від деяких матеріалів (наприклад, сталі), не залишається намагніченим після зникнення джерела магнітного поля. Такий підхід був одним із перших методів, який у сучасних годинниках здебільшого замінений іншим рішенням.

Інший, сучасніший метод полягає у виготовленні балансних пружин та інших деталей зі спеціальних матеріалів, які не так легко намагнічуються.

Перший годинник Ulysse Nardin Freak став також першим в історії, у якому у спусковому механізмі використовувалися кремнієві деталі, що нині вважається стандартом у галузі

Історично основним матеріалом для виготовлення балансної пружини була сталь, але в останні десятиліття стандартом у галузі стали сплави Nivorox (нікель-залізний сплав) та подібні їм, частково завдяки їхній підвищеній стійкості до магнетизму (але не абсолютній непроникності).

Останнім часом годинникарі дедалі частіше виготовляють балансні пружини з кремнію, який виявляється значно ефективнішим.

Колись кремнієві пружини були екзотикою, яку можна було зустріти лише у висококласних годинниках, але з часом технологія удосконалилася та поширилася на доступні моделі. Наприклад, компанія Swatch Group оснащує кремнієвими балансними пружинами багато своїх модернізованих механізмів масового виробництва. Вони можуть коштувати трохи дорожче, але в довгостроковій перспективі виправдовують витрати.

Історія антимагнітних годинників

Vacheron Constantin вважається першим годинникарем, який спробував створити антимагнітний годинник, зробивши це у 1846 році з паладієвою балансною пружиною. Компанія успішно створила антимагнітний годинник лише кілька десятиліть потому, коли у 1915 році випустила перший у світі антимагнітний кишеньковий годинник. У 1930 році Tissot створила модель Antimagnétique, яка, ймовірно, стала першим у світі антимагнітним наручним годинником.

Годинник Tissot Antimagnétique, створений у 1930 році, став першим у світі антимагнітним наручним годинником

Антимагнітні годинники увійшли в обіг лише через кілька десятиліть. Значним поштовхом до їхнього розвитку стало створення у 1948 році годинників Jaeger-LeCoultre та IWC Mark XI-spec, сконструйованих на замовлення Міністерства оборони Великої Британії, яке, серед інших вимог, наполягало на антимагнітності годинників для пілотів.

Невдовзі після цього Rolex розробив модель Milgauss на замовлення ЦЕРН, а Omega та IWC також випустили свої антимагнітні годинники для інших професіоналів, які працюють в умовах сильних магнітних полів.

Чому антимагнітні властивості в годинниках мають значення?

Антимагнітні годинники або принаймні досягнення в галузі антимагнітних технологій залишаються актуальними й сьогодні. У 40-х і 50-х роках антимагнітні годинники справді були необхідні лише інженерам, ученим та іншим фахівцям, які регулярно стикалися з сильними магнітними полями.

А тепер подумайте про всі електронні пристрої, що нас оточують: смартфони, комп’ютери, планшети, монітори, колонки, кухонна техніка — усе це створює магнітні поля та може впливати на точність ходу вашого годинника.

Однак питання, наскільки надійний захист вам потрібен, — це вже зовсім інша історія. Наприклад, магнітне поле, що створюється мікрохвильовою піччю на відстані одного дюйма, становить усього два гауси. Електроінструменти з того ж відстані створюють магнітне поле силою до восьми-десяти гаусів. Тож так, годинники Aqua Terra від Omega, стійкі до 15 000 гаусів, або Milgauss від Rolex (стійкі до 1 000 гаусів) — це надмірність для щоденного носіння.

Годинник Omega Aqua Terra, що оснащений згаданим вище механізмом, стійким до 15 000+ гаусів, безперечно, є надмірним для повсякденного носіння. Але саме в цьому його родзинка

Розмагнічування — доволі поширена процедура під час обслуговування годинника, і, попри її дешевизну та простоту, якщо ви волієте взагалі не здавати годинник у сервіс або просто хочете бути спокійним, вам буде достатньо годинника, що відповідає стандарту ISO 764. Це означає, що ваш годинник стійкий до впливу магнітних полів до 4800 А/м, або приблизно 60 гаусів.

І все ж, як і у випадку з годинниками для надглибокого занурення або надскладними механізмами, надмірність — це частина їхньої привабливості.